- двиготіти
- —————————————————————————————двиготі́тидієслово недоконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
двиготіння — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
двиготіння — я, с., розм. Дія за знач. двиготіти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
двиготіти — очу/, оти/ш, недок., розм. Підсил. до двигтіти … Український тлумачний словник
вібрувати — 1) (трястися від частих і коротких коливальних рухів), дрижати, здригати(ся), здригнути(ся), труситися; тіпатися, колотитися; тріпота[і]тися (часто, дрібно); двигтіти, двиготіти, трястися, стрясатися, стрястися, струшуватися, струситися (під… … Словник синонімів української мови
тремтіти — I 1) (трястися від частих і коротких коливальних рухів), дрижати, здригати(ся), здригнути(ся), труситися; тіпатися, колотитися; тріпота[і]тися (часто, дрібно); двигтіти, двиготіти, трястися, стрясатися, стрястися, струшуватися, струситися (під… … Словник синонімів української мови